Когда Свидригайло держал Галич?
DOI:
https://doi.org/10.22394/2412-9410-2021-7-3-219-237Ключевые слова:
Свидригайло, Галич, Владислав II Ягайло, Данило Дажбогович, Грицко Кирдеевич, средневековая дипломатикаАннотация
В статье рассмотрен вопрос о том, когда литовский князь Свидригайло Ольгердович мог держать Галич, находившийся на территории Польского королевства. До недавнего времени об этом было известно лишь из краткого упоминания в документе начала XV в., поэтому оставалось неясным, как вписать этот эпизод в его бурную биографию. Документы, выявленные в архивах Варшавы и Львова и публикуемые в приложении к статье, позволяют определить, что речь идет о периоде между октябрем 1405 г. и июлем 1408 г., когда Свидригайло отъехал в Москву на службу к Василию I, где он получил Владимир и другие владения. Показано, что недолгое держание Галича позволило Свидригайлу установить и укрепить связи со знатью коронной Руси; даже в мае 1408 г. (если дата документа точно воспроизведена в списке XVI в.), т. е. накануне отъезда в Москву, Свидригайло жаловал земли под Галичем местной шляхте. Впоследствии он использовал эти связи, в частности, для примирения со своим родным братом, польским королем Владиславом II Ягайлом и возвращения во владения Гедиминовичей.Скачивания
Библиографические ссылки
Беспалов Р. А. Литовско-московские отношения 1392-1408 годов в связи со смоленской, черниговской и рязанской политикой Витовта и Василия I // Средневековая Русь. Вып. 12. М.: Индрик, 2016. С. 129-182.
Капраль М. Данило Дажбогович Задеревецький - засновник роду Даниловичiв // Academia. Terra Historiae: Студiї на пошану Валерiя Смолiя / Вiдп. ред. Г. Боряк. У 2 кн. Кн. 1. Київ: Iн-т iсторiї України Нац. акад. наук України; ДУ "Iн-т всесвiтньої iсторiї Нац. акад. наук України", 2020. С. 389-402.
Келембет С. Федiр-Федот (Федюшко) Любартович, князь луцький i володимирський, державця сiверський // Сiверянський лiтопис. 2018. № 6 (144). С. 13-36.
Келембет С. Литовсько-католицькi князi в Сiверськiй землi: 1401-1452 рр. // Сiверянський лiтопис. 2019. № 4-5 (148-149). С. 8-32.
Келембет С. Князь Федiр (Федюшко) Любартович: володiння в короннiй Русi та їх державно-правовий статус // Український iсторичний журнал. 2020. № 4. С. 4-20.
Коцебу А. Свитригайло, Великий Князь Литовский, или Дополнение к историям Литовской, Российской, Польской и Прусской. СПб.: В тип. Медицинского департамента Мин-ва внутр. дел, 1835.
Лаврентьев А. В. К истории появления фресок Андрея Рублева и Даниила Черного в Успенском соборе Владимира // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2020. № 2. С. 141-158.
Михайловський В. Iсторiя одного розмежування бiля Крилоса в 1412 роцi // Вiсник Львiвського унiверситету. Сер. iсторична. Вип. 45. 2010. С. 521-544.
Михайловський В. Еластична спiльнота: Подiльська шляхта в другiй половинi XIV - 70-х роках XVI столiття. Київ: Темпора, 2012.
Михайловський В. Жереб як спосiб визначення меж володiнь: декiлька мiркувань про довiру до середньовiчних документiв, вiдомих за пiзнiшими копiями // Inter Regnum et Ducatum: Studia ofiarowane Profesorowi Janowi Tęgowskiemu w siedemdziesiątą rocznicę urodzin / Pod red. P. Guzowskiego, M. Liedke, K. Borody. Białystok: Instytut Badań nad Dziedzictwem Kulturowym Europy, 2018. S. 397-412.
Пашин С. С. Перемышльская шляхта второй половины XIV - начала XVI века: Историко-генеалогическое исследование. Тюмень: Изд-во Тюмен. гос. ун-та, 2001.
Пеленський Й. Галич в iсторiї середньовiчного мистецтва на основi археологiчних дослiджень i архiвних джерел. Iвано-Франкiвськ: Лiлея-НВ, 2017.
Полехов С. В. Наследники Витовта: Династическая война в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века. М.: Индрик, 2015.
Полехов С. В. Свидригайло // Большая Российская энциклопедия: В 35 т. Т. 29. М.: Большая Рос. энциклопедия, 2015. С. 546.
Полехов С. В. Древнерусские пометки на латинских документах в Великом княжестве Литовском и Польском королевстве второй половины XIV века // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2021. № 2 (84). С. 27-40.
Полехов С. В., Крысько В. Б. Жалованная грамота князя Владислава Опольского Даниле Дажбоговичу 1375 г. // Die Welt der Slaven. Bd. 66. № 1. 2021. S. 19-45.
Скочиляс I. Галицька митрополiя XIV - першої половини XV столiть: особливостi еклезiального, правового та суспiльного статусу // Княжа доба: iсторiя i культура. Вип. 4. Львiв: Нац. акад. наук України, Iн-т українознавства iм. I. Крип'якевича, 2011. С. 246-279.
Стасюк А. Галич перiоду маґдебурзького права (XIV-XVIII ст.) // Атлас украïнських iсторичних мiст. Т. 2: Галич / Наук. ред. М. Капраль. Львiв: Нац. акад. наук України, 2018. С. 9-18.
Стасюк А. Князь Свидриґайло в Галичi i перша письмова згадка про Калуш // Галич: Зб. наук. праць. Вип. 5. Iвано-Франкiвськ: Лiлея-НВ, 2020. С. 45-54.
Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełzkiego w XV wieku. Lwów: Towarzystwo Nauk., 1939.
Gąsiorowski A. Urzędnicy zarządu lokalnego w późnośredniowiecznej Wielkopolsce. Poznań: Państwowe Wyd. Nauk., 1970.
Gąsiorowski A. Itinerarium króla Władysława Jagiełły 1386-1434. Warszawa: Państwowe Wyd. Nauk., 2015.
Górski K. Wojciech z Żychlina, Wielkopolanin w kancelarii królewskiej. Poznań: Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk, 1930.
Halecki O. Ostatnie lata Świdrygiełły i sprawa wołyńska za Kazimierza Jagiellończyka. Kraków: Akademia Umiejętności, 1915.
Halecki O. Z Jana Zamoyskiego inwentarza archiwum koronnego. Materyały do dziejów Rusi i Litwy w XV wieku // Archiwum Komisyi Historycznej. T. 12. Cz. 1. Kraków: Nakładem Akademii Umiejętności, 1919. S. 146-218.
Korba M. Goście z rodów książęcych i królewskich na dworze Władysława Jagiełły w latach 1385-1420 // Curia Jagiellonica: Studia z dziejów dworu i kultury dworskiej w XV-XVI wieku / Red. A. Januszek-Sieradzka. Lublin; Sandomierz: Wyd. Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu, 2009. S. 9-44.
Kotzebue A. Switrigail. Ein Beytrag zu den Geschichten von Litthauen, Rußland, Polen und Preussen. Leipzig: bey Paul Gotthelf Kummer, 1820.
Kurtyka J. Najstarsze dokumenty dla Franciszkanów kamienieckich z lat 1400 i 1402 // Kurtyka J. Podole w czasach jagiellońskich. Studia i materiały. Kraków: Societas Vistulana, 2011. S. 67-89.
Pełeński J. Halicz w dziejach sztuki średniowiecznej na podstawie badań archeologicznych i źródeł archiwalnych. Kraków: Akademia Umiejętności, 1914.
Petrauskas R. Lietuvos Didžioji Kunigaikštystė. Politika ir visuomenė vėlyvaisiais Viduramžiais. Vilnius: Lietuvių katalikų Mokslo akademija; Naujasis Židinys - Aidai, 2017.
Sperka J. Osobiste akty hołdownicze panów polskich z okresu panowania Władysława Jagiełły // Społeczeństwo Polski średniowiecznej: Zbiór studiów. T. 9 / Pod red. S. K. Kuczyńskiego. Warszawa: DiG, 2001. S. 221-255.
Sperka J. Otoczenie Władysława Opolczyka w latach 1370-1401: Studium o elicie władzy w relacjach z monarchą. Katowice: Wyd. Uniw. Śląskiego, 2006.
Sułkowska-Kurasiowa I. Polska kancelaria królewska w latach 1447-1506. Wrocław i in.: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich; Wyd. PAN, 1967.
Sułkowska-Kurasiowa I. Rewizje nadań królewskich na przełomie XV/XVI wieku // Kwartalnik Historyczny. R. 74. Nr 2. 1967. S. 289-297.
Szweda A. Organizacja i technika dyplomacji polskiej w stosunkach z zakonem krzyżackim w Prusach w latach 1386-1454. Toruń: Wyd. Nauk. Uniw. Mikołaja Kopernika, 2009.
Szybkowski S. Kujawska szlachta urzędnicza w późnym średniowieczu (1370-1501). Gdańsk: Wyd. Uniw. Gdańskiego, 2006.
Szybkowski S. Elita ziemi dobrzyńskiej na przełomie XIV i XV wieku. Między zakonem krzyżackim a Królestwem Polskim // Średniowiecze Polskie i Powszechne. T. 3. 2011. S. 87-119.
Szybkowski S. Od pozorów amnestii do politycznego rewanżu. Elita szlachecka ziemi dobrzyńskiej w latach 1405-1409 // A Pomerania ad ultimas terras: Studia ofiarowane Barbarze Popielas-Sztulce w sześćdziesiątą piątą rocznicę urodzin i czterdziestolecie pracy naukowej / Pod red. J. Sochackiego, A. Teterycz-Puzio. Słupsk: Wyd. Nauk. Akademii Pomorskiej, 2011. S. 440-457.
Szybkowski S. W krzyżackiej służbie: Dobrzyńscy dinerzy wielkich mistrzów i urzędników zakonnych na przełomie XIV i XV wieku // Inter Regnum et Ducatum: Studia ofiarowane Profesorowi Janowi Tęgowskiemu w siedemdziesiątą rocznicę urodzin / Pod red. P. Guzowskiego, M. Liedke, K. Borody. Białystok: Instytut Badań nad Dziedzictwem Kulturowym Europy, 2018. S. 577-597.
Szyszka J. Formowanie i organizacja dóbr monarszych w ziemi lwowskiej od połowy XIV do początku XVI wieku. Kraków: Societas Vistulana, 2016.
Szyszka J. Dobra pomorzańskie Kierdejów (Kierdejowiczów) w ziemi lwowskiej w XV wieku // Średniowiecze Polskie i Powszechne. T. 12. 2020. S. 161-208.
Urzędnicy województwa ruskiego XIV-XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka): Spisy / Oprac. K. Przyboś. Wrocław i in.: Zakład Narodowy im. Ossolińskich; Wyd. PAN, 1987.
Urzędnicy kujawscy i dobrzyńscy XII-XV wieku. Spisy / Oprac. J. Bieniak, S. Szybkowski. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2014.
Wojtkowiak Z. Dyplomatyka a polityka litewska w końcu XV wieku // Acta Baltico-Slavica. T. 9. S. 267-281.
